ТУРИЗМ

Вигідне географічне положення району, унікальні природні і історичні пам’ятки, близькість до цікавих туристичних об’єктів Камянець-Подільського і Хотина, наближеність до Карпат, дає змогу розвивати таку сферу як туризм.

Борщівщина - чарівний куточок подільської землі, багата цікавими природними і історичними пам’ятками, які є важливими туристичними об’єктами. Це і найдовші гіпсові печери світу ("Оптимістична печера" - 217 км. с. Королівка, "Озерна" - 120 км. с. Стрілківці, "Кришталева" с. Кривче та інші, відслоювання гірський порід біля с. Трубчин), це і ботанічні пам’ятки (Гермаківський дендропарк, Скала-Подільська, Більче-Золотецький парки, ділянки з реліктовою рослинністю на берегах Дністра та Серету).

На території району розміщено 72 пам’ятки природи державного і місцевого значення, зверх 150 пам’яток археології. Район є одним із найбільших печерних районів світу (9 печер - пам’ятки природи державного значення).

Серед них: печера "Оптимістична" - найдовша гіпсова печера світу, с. Королівка, печера "Озерна", печера "Кришталева", печера "Вертеба" - пам’ятка археології Європейського значення.

У тортонському віці неогенованого періоду на дні Сарматського моря, яке займало всю територію теперішнього Поділля, відклалися потужні пласти гіпсу. Згодом на них нашарувалися вапняки, пісковики, глина. Під час горотворення в Карпатах і підняття південно-західної частини Руської платформи (Волино-Подільської плити) Сарматське море відступило. На його дні залишилися осадочні породи з густою сіткою тектонічних тріщин, які поступово почали вкриватися континентальними, переважно лісоподібними суглинками і лісами. Проте тектонічні рухи тривали і після відступу моря. Вода, наявна в гіпсових товщах, розчиняла й виносила гіпс. Внаслідок цього утворилися підземні порожнини у вигляді каналів, галерей, гротів тощо. Характер тріщинуватості гіпсів визначив напрямок цих коридорів. Згодом, коли ріки все глибше врізувались у Подільське плато, рівень грунтових вод значно знизився, і печери поступово вивільнялися від води. Тоді ж почався процес їх "оздоблення", який триває й досі.

Карстові печери Борщівського району оригінальні за будовою і різняться за своєю морфологією. Серед них трапляються різної величини і форми гроти, проходи, галереї. Поверхня одних із них має сліди горизонтальних водних потоків, а інших - ускладнена карстами, борознами, западинами, блюдцями.

Придністровські печери відзначаються стабільністю температурного режиму та умов зволоження як протягом доби, так і протягом року. Температура повітря тут становить 10-11^oС, відносна вологість 80-100%.

На території Борщівського району знаходяться багато історико-архітектурних, природних пам’яток та державних заказників, а саме:

• Борщівський обласний комунальний краєзнавчий музей;
• с. Більче-Золоте: Парк; Печера Вертеба;
• с. Монастирок – Скельний храм XVII ст.; Каньйон річки Серет;
• с. Сапогів: Миколаївська церква; Печера „Ювілейна”;
• с. Бабинці: Могила Климентини Попович — учениці І. Франка;
• с. Кривче: Печера „Кришталева”; Залишки фортеці XVII ст.;

• с. Гермаківка – Дендропарк;
• с. Кудринці – Залишки замку;
• с. Трубчин - Відскалення гірських порід силурійського періоду;
• с. Вигода: Залишки Валу Трояна; Львівська брама;
• с. Горошова: Садиби „зеленого” туризму; Фестиваль „Свято Маланки”;
• с. Пилипче – Музей Я. Гніздовського;
• смт. Скала-Подільська: Руїни замку і фортеці; Костел; Парк;
• с. Королівка – Печера „Оптимістична” та „Голубі озера”.